Святий Миколай - за ґратами. Тільки замість святого - священик. Увага мам - дітям за подарунок. Ті, хто народилися у колонії, теж чекають на свята. І готуються до них. "Чергова камера" у День Святого Миколая побувала у в'язниці.

За колючим дротом теж чекають Святого Миколая. Маленькі діти. Найстаршим по три. Сьогодні їх вдягли по-святковому. Вони мамам та  гостям підготували концерт  - танці й  вірші. Більшість з цих дітей народилися у в'язниці. Їхні мами відбувають покарання.

Алінці рік. Вона третя дитина Ольги. Двоє старших дома з родичами. Жінка сподівається - на наступні свята бути з ними.

Ольга, ув'язнена, жіночої колонії #44: "Конечно, чувствую большую вину перед ними, все таки без мамы. И здесь мы хоть и вместе, но в тюрьме. Я думаю, что они простят меня. Будет все хорошо".

І ось останні приготування перед виходом.  Ізабелла самостійно поправляє буси. Бантик в Алінки - останній штрих до вбрання. Андрійка підперезують козацьким поясом. Допомагають няні. Теж ув'язнені.

Зоя, ув'язнена, няня будинку дитини колоніїї #44: "У них , знаете какие характеры бывают. Такие же как и мы личности растут. Каждое дитё по-своему, со своим характером, что взрослые, что мы. Вот Валера, балованная у нас девочка".

На свято збираються й найменші. Роман - хрещеник Зої.

Роман ще не певно стоїть на ногах. Няня Зоя його бере на руки. І ось вони вже  в залі чекають на дитячий концерт.

Повна зала гостей. Камера. І слова забуваються.

Після виступу - традиційно  подарунки. І лялькова вистава. Мама Алінки там, за лаштунками. Її роль сьогодні - зайченя.

Дві години зранку і дві години ввечері. Такий час відведено в колонії мамам і дітям. І ось так - разом у свята.

Ольга, ув'язнена, мама Аліни: "Несколько раз уже так делаем кукольный спектакль для детей, ну я не знаю, то ли в детство с ними немножко возвращаешься, не знаю, на душе как- то, праздник. И радуешься вместе с ними".

Все свято у в'язниці роблять власними силами. Цей сніговик - жінка. Працює прачкою.

Музикант Ірина на волі акомпанувала хоровій капелі. У в'язниці  вчить пісні з дітьми. Андрійко соромиться співати. Багато чужих людей. Це останнє свято хлопчика у в'язниці. Андрієві вже три роки, тому днями його переведуть до дитячого будинку.  А це його мама. Вона залишається. Відбувати термін далі.

Священик - частий гість у жіночій колонії. Мамі цієї дівчинки він допоміг переосмислити життя.

Ірина, ув'язнена, мама Валерії: "Я дякую Богу, що ця тюрма була в моєму житті. Тому що , якби я сюди не попала, не було би Валерії і я не знаю де би я зараз булла. Те, що мене цікавило раніше, зараз мене не цікавить. Раніше я була злочинницею, зараз я себе такою не вважаю".

Ірина вже 5 років у в'язниці. Дівчинку народила тут. Це єдина її дитина. Скоро жінка виходить на волю.

Ірина, ув'язнена, мама Валерії: "Буду виховувати Валерію, піду на роботу, сподіваюсь, може, ще заміж вийду. Ще дітей народжу.  Бабуся чекає дуже, я одна в сім'ї і це одна онука, і вона вже не сподівалася, що зможе стати бабцьою. Рада".

А трирічну Ізабеллу разом із Андрійком днями переведуть із Чернігівської жіночої колонії до дитячого будинку у Прилуках. Потім мами будуть бачити своїх дітей лише на фото.