Кредитозалежні

Падіння виробництва і безробіття - одне з трьох облич кризи. Ще одне - знецінення особистих накопичень в умовах некерованого курсу долара і зростання цін. Не лише на товари й послуги, але й, як це не парадоксально, на самі гроші.

Йдеться про кредити, які ще кілька місяців тому роздавали усім охочим покращити своє життя. Часто банки не звертали увагу на платоспроможність позичальників. Тепер за все це доведеться заплатити сповна. За іншими, підвищеними відсотками. Кредитозалежних в Україні мільйони. Як вижити, коли живеш у борг?. Сюжет Юрія Сидоренка.

Свій "лист щастя" Євгенія отримала на початку листопАда. У ньому банк подякував їй за співробітництво, і повідомив: відтепер ціна їхньої дружби, зафіксована у доларах, зростає з 11,75% до 14%.

- Когда пришло это письмо, для меня это был просто шок. Я бегала по офису и спрашивала у всех валерьянку.

Почалося тепле і дружнє листування з банком. Вона йому -мовляв, а на якій підставі зросли відсотки? А той у відповідь:

- Либо вы подписываете дополнительное соглашение, либо вы гасите кредит, либо мы начинаем забирать у вас квартиру.

- И что вы выбрали?

- Выбрала бороться!

Таких, як вона, Євгенія знайшла в інтернеті. Зазвичай своє невдоволення діями банків люди виливають на форумах, але сьогодні вирішили зустрітися особисто. Більшість з них протягом року отримала акційні кредити із низькими відсотками, та усними обіцянками не піднімати ставки за позиками. Тепер у них однаковий вищий відсоток на всіх.

Обурені позичальники вимагають пояснень і формулу, за якою підвищили ставку. Від кредитора - відписка: у квітні Нацбанк підняв облікову ставку у гривні. Через таке листування за місяць багато хто з них став ледь не фінансистом.

- У мене кредит, виданий у червні 2008 року, а востаннє Нацбанк здійснював підняття ставки у квітні цього року. Тобто, я тут не бачу ніякого зв’язку. Навіть якщо і є зв'язок між ставкою Нацбанку і мого доларового кредиту, то це повинно було бути закладено у мою кредитну ставку.

Ба навіть більше, вони уважно читають фінансові документи Нацбанку і цитують його роз'яснення до рішення заморозити депозити: у тій частині документа, де йдеться про кредити, є рядки щодо заборони підвищувати ставки за кредитами: "Дія підпункту 2:2 постанови номер 319 (зі змінами) стосується кредитних договорів як в національній, так і в іноземній валюті і поширюється на правовідносини, що виникають після набуття чинності цією постановою, тобто з 13.10.2008".

Інакше кажучи, відсотки піднімати можна, але лише на ті кредити, які видані після середини минулого місяця. Втім, у банках вдають, що нічого про керівні вказівки Нацбанку не знають, а у зростанні відсотків звинувачують світову фінансову кризу та панічні настрої українців.

- Кризис доверия привел к тому, что люди пошли снимать деньги. Для того чтобы их остановить, банки стали повышать процентные ставки по депозитам. И в первую очередь стали повышать банки, которые входят не в первую десятку, а ниже, потому что они этот удар почувствовали первыми. И мы вынуждены были на это реагировать, поэтому стоимость ресурса пошла вверх. Вторая ситуация - то, что западное фондирование стало дороже.

У самому НБУ стверджують: на банки, які піднімають відсотки за раніше виданими кредитами, важелів впливу майже не мають. І підраховують, що з тих шістдесяти двох мільярдів гривень, які українці позичили на іпотеку, вісімдесят п'ять відсотків - в іноземній валюті. Уже зараз, через подорожчання долара, виникає ризик того, що п'яту частину позичених коштів банкам не повернуть. За таких умов, вважають у Нацбанку, доларові кредити, навпаки, мають дешевшати.

- Різні фахівці називають різні відсотки: 10-20% неповернення. Але ж ви знаєте, що банки, коли здійснюють свою діяльність, мають розраховувати ризики і створювати резерв. Прибутки у банків є, і нехай створюють резерви під погані кредити і думають про свою кредитну політику. Тобто треба не піднімати в валюті, а треба опускати в валюті.

Його фах називається колектор. Від англійського "collect" - збирати. Його робота - обходити ввечері несумлінних боржників, адреси яких отримує від банків.

- Мы неоднократно с вами созванивались по вашему кредиту. объясните мне, пожалуйста, вашу непроплату.

Важкі часи - жнива для колекторських агенцій. Вони і раніше без роботи не простоювали, але щойно банки присадили українців на кредитну голку, роботи побільшало. А з настанням кризи взагалі не продихнути.

Борги за авто за останні місяці зросли у 2-2,5 рази, розповідають колектори. За третиною експрес-кредитів - у всіх банках сумніви щодо повернення. Проблемних позик за іпотекою в колекторських кампаніях - на десятки мільйонів гривень. Діапазон клієнтів широкий: від генералів СБУ до студентів. З останніми, зізнаються, працювати найлегше.

- Можно даже студенту не звонить, у него все равно денег нет. Надо позвонить родителям и сказать, что ваш сын в опасности. И все, сразу же будут деньги. Если это военный - то это начальник части, моментально гасятся долги. Большинство людей еще помнят девяностые годы, разгул преступности, и, в принципе, воспринимают нас - на подсознании - как бандитов.

Хоч самі колектори і стверджують, що від них не втекти, але зізнаються: добре, якщо вдається повернути половину проблемних споживчих кредитів або бодай сорок відсотків позик за автомобілі. Мабуть, тому банки зараз і плекають надії, що кредитне майно дозволять забирати без рішення суду.

- Прийшов міліціонер з працівником банку, показав, що ти винний, грошей не повернув стільки-то - все, машина не твоя. Грубу печатку поставив - і зняли проблему.

У планах банкірів - повертати собі без суду та слідства не лише авто та холодильники із пральними машинами, а й квартири, будинки і землю. До речі, у кредитних угодах деяких банків вже є пункт про спрощену реалізацію заставного майна. Але, переконують у Мін'юсті, виселити людину з кредитної квартири не так і просто.

- Банки будуть намагатися застосовувати при переході права власності до них заставленого майна, процедури його передачі лізинговим кампаніям для оренди цього майна, цих квартир та будинків тим сім`ям, які в них проживають. Адже одна справа - перехід права власності, а інша, згідно з Конституцією та законодавством України, - виселення людей.

Спрощена система відбору майна, підвищення ставок за кредитами - не єдина зброя в арсеналі фінансистів. Чи не в кожній кредитній угоді є пункт про розгляд спірних питань третейськими судами. Вони, як переконують правники, пов'язані з банками і завжди ухвалюють потрібні тим рішення.

Але й тут є можливість захистити свої інтереси у нерівній боротьбі позичальника із фінансовим монстром. Треба звернутися по допомогу до спілки захисту прав споживачів. Ця державна структура не може позиватися в третейські, а лише в державні суди. І тоді, якщо ви дійсно відчуваєте себе ошуканими банком, залишається бодай і маленький, нехай і примарний, але все ж таки шанс на перемогу.

Юрій Сидоренко, Ігор Анікеєв, Вадим Савченко, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер"