Вітчизняний виробник благає про захист

Слово "криза" дратує українців так само, як слово "коаліція". Але ми вимушені його вживати. Вітчизняне виробництво зупиняється, люди втрачають роботу. Як цьому завадити - матеріал Геннадія Вівденка.

Вітчизняне авто мокне під дощем на стоянці заводу. Сотні автівок - в очікуванні покупця, який ще вчора стояв у черзі на придбання. Закарпатське автомобілебудівне підприємство переживає не найкращі часи. Його керівник вважає, що владі вже час обмежити імпорт авто. Мовляв, це підштовхне нечисленного сьогодні покупця до купівлі вітчизняного продукту.

Олег Боярин, голова наглядової ради компанії "Єврокар":

- Первое, прежде всего, - это защитные пошлины. Прежде всего, нам нужно защитить свой рынок и создать условия, чтоб национальный производитель мог развиваться здесь, и чтобы импортную продукцию было выгоднее производить здесь, чем импортировать.

Жоден автозавод у країні не можна назвати власне вітчизняним: машини збираються з деталей іноземного виробництва. На підприємстві Олега Боярина української роботи в кожному авто - на одну десяту. Але він запевняє: хоча б так Україна може мати власний автопром, створювати робочі місця і зберігати валюту всередині держави.

За даними Держкомстату, лише за дев'ять місяців цього року українці віддали за кордон майже десять мільярдів доларів в обмін на іномарки.

З літа в країні діють норми Світової організації торгівлі із ввезення автомобілів. Ввізний тариф зменшено у два з половиною рази. Тож в умовах кризи іноземний виробник захищений більше, ніж вітчизняний.

Друга галузь промисловості, якій дошкуляє імпорт - виробництво м'яса.

Державна статистика свідчить, що за неповний рік Україна придбала цього продукту за кордоном на півмільярда доларів.

Валентина Попова, директор "Агропромислової компанії":

- Если такими темпами, не считая потребности, будут завозить свинину, то желания развивать свиноводство ни у кого не будет. Потому что те маленькие фермерские хозяйства, предприниматели, которые начинают работать по свинине, они не выдерживают этой конкуренции.

На початку року, бідкається жінка, багатьом фермерам довелось вирізати поголів'я, адже уряд невчасно виплачував дотації. Лише свиней за кілька місяців поменшало на два мільйони. Природно, зріс дефіцит м'яса, і уряд замість того, аби допомогти фермерам, почав збивати ціну імпортним продуктом.

Імпортна продукція легкої промисловості знищила вітчизняне виробництво ще раніше. Ось чи не останнє взуттєве підприємство в Київській області. Виготовляють спецвзуття і звичайні домашні капці.

Лише за таку, на перший погляд, дрібницю, як взуття, українці цього року сплатили іноземним економікам майже півмільярда доларів.

Сергій Прохоренко імпортує компоненти для того, аби таку продукцію робити тут, в Україні. Він за обмеження імпорту, але розумне Аби надто активні дії влади із захисту українського товаровиробника не знищили його бізнес.

Сергей Прохоренко генеральний директор взуттєвої фабрики "Київ":

- Как бы такие жесткие меры по импорту не оказались на закупках сырья. Это очень проблематично, и фабрика может остановиться, потому что в Украине нужное сырье не производится.

Ось капці - продукт глобалізованої економіки. Підошва - з Сирії, текстиль - з Польщі, смужка - з Білорусі. Але сам товар український. Треба більше виробляти кінцевої продукції, і через кілька років тут буде країна-сад.

Навала готових імпортних товарів зіграла злий жарт із вітчизняною промисловістю. Йдеться про хитромудрий економічний термін - зовнішньоторговельне сальдо, тобто різниця між тим, що українці продають за кордон і що купують там. Цей показник ще три роки тому був позитивним.

Тепер ми більше купуємо іноземного, ніж продаємо аж на 14 мільярдів доларів. Диявол, як відомо, криється в деталях - негативне сальдо склалося із ввезених іномарок, імпортного м'яса, закордонних капців та інших товарів.

Тепер громадяни бігають у пошуках валюти по обмінках, а вона просто заплачена за імпорт місяцями раніше.

Указ президента від 17 листопада доручає уряду здійснити заходи щодо захисту національного товаровиробника.

У Верховній раді вже зареєстрований законопроект, який має підняти ввізні тарифи за найбільш вразливими групами імпорту. Подібним уже займаються провідні держави світу.

Кім Кемпбелл, екс-прем'єр-міністр Канади, переконана, що в Україні схожі проблеми у промисловості, як і на її Батьківщині. Більшість того, що виробляє її країна, йде на експорт, але там падіння попиту. І підтримувати виробництво доведеться за рахунок внутрішнього покупця, поки світ не оговтається від кризи. Захистити свій ринок - це лише половина роботи.

Кім Кепбелл голова консультативної ради фонду "Ефективне управління", екс-прем'єр-міністр Канади:

- Україна має такий великий потенціал, і цю кризу має використати для того, щоб найкраще підготуватися до майбутнього. Коли криза закінчиться, Україна може бути на повну силу конкурентоздатною на світових ринках. Але наразі головне питання для української влади - зберегти внутрішнього споживача-покупця.

Хосе Лопес Гаррідо, головний податківець іспанської провінції Аліканте, ділиться досвідом, як в його країні підтримали платоспроможність покупців під час кризи..

Хосе Лопес Гаррідо керівник агентства зі збору місцевих податків у провінції Аліканте (Іспанія):

- В 1995-му році в Іспанії до влади прийшов новий уряд, знизив податки і це допомогло підняти виробництво. Знизили стягнення насамперед для населення. Люди платили менше в державну скарбницю, більше грошей залишалося в них на руках. Вони купували більше товарів, і ми збирали багато податку на додану вартість. Загалом все це дуже допомогло економіці.

Через цю ужгородську митницю імпортних авто в область завезли втричі менше цього місяця, ніж у жовтні. Поки влада в роздумах, чи варто захищати національного виробника, платоспроможність українців падає.

І може статися так, що відповідь на запитання, "чия сорочка ближча до тіла", буде не на часі.

Геннадій Вівденко, Марина Коваль, Сергій Бордюжа, Сергій Килимник, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер"